Правовий захист

21.02.2017

                          
                   З А К О Н   У К Р А Ї Н И
            Про порядок вирішення колективних трудових
                       спорів (конфліктів)
 ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 34, ст.227 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
  N 1096-IV ( 1096-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38 } 

{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні  Конституційного Суду №35-рп/2009 ( v035p710-09 ) від 24.12.2009 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
  N 4719-VI ( 4719-17 ) від 17.05.2012, ВВР, 2013, N 15, ст.97
  N 5026-VI ( 5026-17 ) від 22.06.2012, ВВР, 2013, N 22, ст.216
  N 5458-VI ( 5458-17 ) від 16.10.2012, ВВР, 2013, N 47, ст.659 }
      Цей Закон   визначає   правові   і    організаційні    засади
функціонування  системи  заходів по вирішенню колективних трудових
спорів (конфліктів) і спрямований на здійснення  взаємодії  сторін
соціально-трудових відносин  у  процесі  врегулювання  колективних
трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними.

                         Р о з д і л I
                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
     Стаття 1. Сфера дії Закону
     Встановлені цим   Законом   норми   поширюються  на  найманих
працівників  та   організації,   утворені   ними   відповідно   до
законодавства  для  представництва  і  захисту їх інтересів, та на
роботодавців, організації роботодавців та їх об'єднання.
{  Частина  перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5026-VI ( 5026-17 ) від 22.06.2012 }
     Найманий працівник - фізична особа,  яка працює  за  трудовим
договором  на  підприємстві,  в  установі  та  організації,  в  їх
об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю.
     Роботодавець - юридична (підприємство, установа, організація)
або  фізична  особа,  яка  в  межах трудових відносин використовує
працю фізичних осіб.
{  Статтю 1 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 5026-VI
( 5026-17 ) від 22.06.2012 }

 >>
Всі матеріали рубрики Правова допомога

10.02.2017

Що робити, коли вам додому надсилають трудову книжку?

Що робити, коли після 15 років роботи на одному місці вам надсилають трудову книжку? Що робити, коли радять судитися з віртуальним, фантомним працедавцем? Які строки судового оскарження дій та бездіяльності працедавця? Чим може бути обумовлено порушення термінів оскарження?

Розповідають адвокат системи безоплатної правової допомоги Володимир Шахрай та його клієнтка — пані Марина, трудові права якої вдалося відстояти. Ім’я клієнтки змінене за її проханням.

Лариса Денисенко: Пані Марино, питання до вас: з чого почалася ваша історія, і чому вам довелося звернутися по правову допомогу?

Марина: Моя історія почалася з того, що мені на пошту прийшла моя трудова книжка від мого працедавця, в якого я працювала протягом 15 років, пішла у декретну відпустку. Офіційно пішла, і тут приходить трудова книжка без запису звільнення, переведення абощо. Я одразу зрозуміла, що тут щось не так, і звернулася до компанії, в якій працювала.

Лариса Денисенко: І що вони відповіли?

 >>
Всі матеріали рубрики Вирішення конфліктів

24.12.2016

У 2016 році вийшла друком монографія «Проблеми юридичних гарантій трудових прав працівників при укладенні, зміні та розірванні трудового договору». У монографії К.Ю.Мельник, А.О.Бабенко досліджують теоретичні та практичні проблеми юридичних гарантій трудових прав працівників при укладенні, зміні та розірванні трудового договору. Надають пропозиції та рекомендації з удосконалення відповідного національного законодавства.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА......................................................................4
РОЗДІЛ 1.

 >>
Всі матеріали рубрики Правова допомога

10.08.2016

Загальні строки вирішення трудових спорів

Зазначені строки є нічим іншим, як спеціальними строками позовної давності. Ст. 256 Цивільного кодексу України визначає  позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У свою чергу, відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

 >>
Всі матеріали рубрики Правова допомога

15.04.2016

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Національної служби
посередництва і примирення
від 18.11.2008 року № 135
 
Положення про трудовий арбітраж
1. Загальні положення
1.1. Положення про трудовий арбітраж (далі - Положення) розроблене відповідно до статей 2, 3, 7, 11-16 Закону України "Про порядок вирішення колективнихтрудових спорів(конфліктів)", Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженогоУказом Президента України від 17.11.1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 11 квітня 2007 року № 291.
1.2. Положеннярегулюєпорядок утворення та діяльності трудових арбітражів і встановлює вимоги щодо розгляду вимог найманих працівників або профспілки з метою вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
1.3. Основним завданням трудового арбітражу є вирішення по суті спору між сторонами колективного трудового спору (конфлікту).
1.4. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
Арбітр – це підготовлена НСПП особа, яка в разі залучення її сторонами колективного трудового спору (конфлікту) для участі в роботітрудового арбітражу, набуває статусу члена трудового арбітражу і має право розгляду колективного трудового спору (конфлікту) з метою прийняття рішення по його суті;
колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виниклиміжсторонамисоціально-трудовихвідносин,щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угодиабо окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;

 >>
Всі матеріали рубрики Правова допомога

26.03.2016


Страйкувати не можна заборонити? Як українські робітники використовують право на страйк та які труднощі у правовому полі їх спіткають


Віталій Дудін, Михайло Слуквін

Нещодавно Кабінет Міністрів України зареєстрував у парламенті проект Закону «Щодо гарантування реалізації конституційного права людини на страйк» (№4072). Пропонується вилучити зі статті 18 Закону «Про транспорт» норму про заборону страйків на підприємствах, що перевозять пасажирів, і запровадити на них загальний порядок проведення страйку. Втім, водночас змінюється стаття 24 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»: проведення страйку буде заборонено у тому числі за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу «національній безпеці».  Погляньмо, чому та як часто працівники вдаються до страйків, які труднощі спіткають страйкарів та які нові можливості та загрози несуть вищезгадані правові ініціативи для страйку?

Страйк є одним із небагатьох ефективних способів висловити невдоволення умовами праці. Саме зупинка працівниками виробництва дозволяє безспосередньо чинити вплив на працедавців та виробничий процес з вимогами дотримання або покращення умов праці, виплат заборгованостей із заробітньої плати або зміни керівництва. Як показує нещодавній всеукраїнський страйк аграріїв, зупинка роботи також є способом солідаризації для захисту галузевих виробничих інтересів або досягнення більш загальних соціально-політичних цілей. На користь останнього, наприклад, свідчить європейський досвід, а саме нещодавній всезагальний  страйк проти політики жорсткої економії та підвищення пенсійного віку у Греції.

 >>
Всі матеріали рубрики Вирішення конфліктів

01.12.2013

Застосування відеофіксації при здійсненні заходів адміністрування органами доходів і зборів

 

 

 >>
Всі матеріали рубрики Правова допомога

05.11.2013

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці

 

 

 

 >>
Всі матеріали рубрики Правова допомога

02.09.2013

Посадова інтрукція і притягнення бухгалтерів до відповідальності

 

 

 >>
Всі матеріали рубрики Правова допомога

22.08.2013

Нарахування єдиного внеску на суми виплат, що здійснюються в натуральній формі

 

 

 >>
Всі матеріали рубрики Правова допомога