Чинне законодавство

21.12.2016

Верховна Рада прийняла законопроект № 5368, який продовжує строк формування нового Реєстру неприбуткових установ та організацій до 1 липня 2017 року.

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні) передбачає комплекс змін у сфері оподаткування. Його розгляд тривав півтори години вночі 21 грудня 2016 року у контексті бюджетного процесу та завершився о 2:35 підтримкою у 240 голосів народних депутатів, повідомляє Інститут релігійної свободи.

 >>

07.12.2016


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1403-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 29, ст.535
№ 1666-VIII від 06.10.2016, ВВР, 2016, № 47, ст.800
№ 1774-VIII від 06.12.2016}

Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

 >>

13.09.2016

Додаток 1
до Порядку
Форма № 1-РН
РЕЄСТРАЦІЙНА ЗАЯВА
платника податку
+ Реєстрація 
 Зміни
 Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій
1    Код згідно з ЄДРПОУ неприбуткового підприємства (установи, організації) 
    1.1    Код згідно з ЄДРПОУ 
організації вищого рівня 


2    Найменування неприбуткового підприємства (установи, організації)
   

 >>

13.07.2016

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 липня 2016 р. № 440
ПОРЯДОК
ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій,
включення неприбуткових підприємств, установ та організацій
до Реєстру та виключення з Реєстру

1. Реєстр неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр) є автоматизованою системою збору, накопичення та обробки даних про неприбуткові підприємства, установи та організації (далі — неприбуткова організація) відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

 >>

26.08.2014


На вимогу нашої профспілки видано Лист Уповноваженого з прав людини від 07.08.2014 № 11.2/9-232927.14/26-106.

Наводимо проблемні питання, з яких було надано відповідь.

Підприємець, який працює з фізичними особами, є власником БПД, а фізичні особи — суб’єктами ПД.
1.Чи дійсно якщо підприємець не зареєструє наявні у нього БПД до 01.01.2014 р., це вважатиметься порушенням законодавства, але  в разі його виявлення після 01.01.2014 р. відповідальність йому не загрожує?
 
Починаючи з 01.01.2014 р. питаннями захисту ПД, у тому числі з використанням підприємцями БПД, займатиметься Уповноважений. Більшість його функцій і повноважень такі самі, як і в спеціального органу, що діє сьогодні, — ДСЗПД, вони визначені в оновленій статті 23 Закону № 2297. Зокрема, Уповноважений:  проводитиме планові та позапланові перевірки дотримання законодавства із захисту ПД;  складатиме протоколи про адміністративну відповідальність і подаватиме їх на розгляд до суду;  розроблятиме нормативно-правові акти у сфері захисту ПД;  отримуватиме доступ до будь-якої інформації (документів) власників ПД (наприклад, підприємців, які мають картотеки з даними фізичних осіб), необхідної для здійснення контролю за захистом ПД.

 >>

26.08.2014


За пропозицією Всеукраїнської профспілки «Столиця-Регіони» видано Лист  Мінсоцполітики від 31.07.2014 № 8475/0/14/06, в якому  надані роз’яснення з деякий новацій законодавства.


Фахівці зазначали, що з 1 червня 2014 року з`явилася проблема, а саме:
відомо, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13.05.2014 р. № 1255-VII (далі — Закон № 1255) вже набрав чинності. Це сталося 1 червня 2014 року (його опубліковано в газеті «Голос України» від 31.05.2014 р. № 104). Новацій, за великим рахунком, дві: 1) для звільнення найманих працівників з’явилася нова підстава. Причому вона стосується тільки посадових осіб (кого до них відносити, ви дізнаєтеся далі); 2) посилено матвідповідальність посадових осіб.
Встановили нову підставу для звільнення найманих працівників. Її додали до п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю від 10.12.71 р. (далі — КЗпП), і дослівно вона виглядає так: «припинення повноважень посадових осіб». По-перше, це підстава для звільнення з ініціативи роботодавця (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Отже, звільнити за нею працівника в періоді тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці за загальним правилом не вдасться (ч. 3 ст. 40, ч. 3 ст. 41 КЗпП). По-друге, ця підстава стосується тільки посадових осіб. Але запитання: кого ж до них відносити? Закон № 1255 про це умовчує. Що стосується КЗпП, то він оперує цим терміном дуже рідко. Причому в його розумінні посадовою особою слід вважати, зокрема: бригадира, майстра, керівника підрозділу або підприємства. Загалом, це відповідає традиційному підходу до визначення посадової особи як особи, наділеної організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями. Зверніть увагу: за такого підходу до числа посадових осіб потрапляє багато хто, у тому числі й головбухи. Фахівці переконані, що до цього питання потрібно підходити інакше. Так, якщо ви подивитеся на інші зміни, внесені Законом № 1255 (зокрема, до ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, далі — ЦКУ), то знайдете непрямі докази того, що насправді нова підстава для звільнення стосується тільки членів виконавчого органу господарського товариства.
Чи дійсно нова підстава для звільнення стосується тільки членів виконавчого органу господарського товариства?

 >>

26.08.2014


Всеукраїнською профспілкою «Столиця-Регіони» ініційовано надання роз’яснення з проблемних питань компетенції CЕС  (надане листом СЕС від 06.08.2014 № 04.03-02-7534/13-Д).

Згідно Закону   України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III (ст. 1) наведено широке визначення поняття «дезінфекційні заходи». Так, ці заходи включають дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, а спрямовані вони на знищення в середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (дез¬інфекція) та їх переносників — комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація). Загальний порядок проведення дезінфекційних заходів та їх види встановлені у ст. 33 Закону № 1645.
Підприємства повинні проводити в себе тільки профілактичні і поточні дезінфекційні заходи. Проведення заключних дезінфекційних заходів — прерогатива органів державної санепідемслужби.
При цьому уточнимо: боротьба з переносниками інфекційних хвороб (комахами та гризунами) — дезінсекція й дератизація — відбувається в межах профілактичних дезінфекційних заходів. Поточні ж дезінфекційні заходи спрямовані здебільшого на дезінфекцію (на знищення збудників інфекційних хвороб).
Порядок здійснення профілактичних і поточних дезінфекційних заходів, як указує Закон № 1645, установлює Міністерство охорони здоров’я України, з урахуванням особливостей збудників інфекційних захворювань, чинників передання інфекції тощо. Проте (як зазначають фахівці) такого порядку на сьогодні немає. Питання:
1.Чи дійсно такого порядку на сьогодні немає?
2.Чи дійсно для проведення зазначених заходів використовують тільки ті хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення, які внесені до Державного реєстру дезінфекційних засобів і мають Свідоцтво про державну реєстрацію дезінфекційного засобу встановленої форми (ч. 1 ст. 34 Закону № 1645, п. 11 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затверджений постановою КМУ від 03.07.2006 р. № 908)?
3.Чи мають підприємства право здійснювати дезінсекцію й дератизацію (яка відбувається в межах профілактичних дезінфекційних заходів)?
4.Чи дійсно проведення дезінфекційних заходів — це саме обов’язок суб’єкта господарювання?

 >>

26.08.2014

На вимогу Всеукраїнської профспілки «Столиця-Регіони» Листом Мінюсту від 08.08.2014 № 416-0-2-14/8.2 було роз’яснено низку питань стосовно відповідальності бухгалтерів.

Бухгалтер часто є об’єктом для атак з боку правоохоронних органів, податківців та інших бажаючих здійснювати тиск на підприємство (у сучасних корупційних реаліях така практика є і профспілки мають  приводити таку практику в рамки Закону).

Пояснимо, в чому проблема: відомо, що Мінфін уніс зміни до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Зокрема, він зобов’язав бухгалтерів перевіряти форму та зміст первинних документів, щоб відображені операції відповідали чинному законодавству.
Якщо бухгалтер виявив первинний документ, який не відповідає вимогам Закону про бухоблік, він повинен письмово обґрунтувати, у чому саме полягає порушення (п. 2.16 Положення № 88). Таке обґрунтування можна викласти в доповідній записці на ім’я директора. Щоб підтвердити такі обставини, бажано скласти її у двох примірниках і другий примірник завізувати або у секретаря, або у директора.
До окремого письмового розпорядження бухгалтер має право не приймати до обліку підозрілий документ.
Якщо ж таке розпорядження надійде, бухгалтер постає перед нелегким вибором, оскільки виконання нехай навіть письмових незаконних розпоряджень директора не звільняє його від відповідальності.
Чи дійсно виконання нехай навіть письмових незаконних розпоряджень директора не звільняє його від відповідальності?

 >>

13.07.2016

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 липня 2016 р. № 440
ПОРЯДОК
ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій,
включення неприбуткових підприємств, установ та організацій
до Реєстру та виключення з Реєстру

1. Реєстр неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр) є автоматизованою системою збору, накопичення та обробки даних про неприбуткові підприємства, установи та організації (далі — неприбуткова організація) відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

 >>

21.01.2011


Даний указ прийнятий з метою дальшого забезпечення конституційного права громадян на підприємницьку діяльність, усунення адміністративних перешкод при здійсненні підприємницької діяльності, насамперед у сфері малого та середнього бізнесу.

 >>

03.01.2011

Закон України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб’єктів господарювання набув чинності 03.01.2011 року. Даним законом вносяться зміни до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та  фізичних  осіб - підприємців».

 >>

15.12.2010

Ця Постанова має на меті стабілізацію цін  на  споживчому  ринку  і  посилення боротьби  з монопольними  проявами в умовах фінансово-економічної кризи та відповідно до статей 4 і 8 Закону  України  "Про  ціни  і ціноутворення".

 >>

15.12.2010

Прийнято Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", який набирає чинності з 2011 року.

 >>

23.07.2010

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і  встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

 >>

23.07.2010

ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» містить у собі 22 статті.


Даним законом в основу розмежування усієї сукупності платників цього податку покладено критерій резидентства.


 При цьому не має першочергового значення, чи є фізична особа громадянином України, громадянином іноземної держави чи особою без громадянства.

 >>

08.07.2010

Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

 >>

08.07.2010

Конвенція про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються говорить про те, що представники працівників  на  підприємстві  користуються ефективним захистом від будь-якої дії,  яка може завдати їм шкоди, включаючи звільнення,  що грунтується на  їхньому  статусі  чи  на їхній  діяльності  як  представників  працівників,  чи  на їхньому членстві  у  профспілці  або  на  їхній  участі  в профспілковій діяльності, в  тій  мірі,  в якій вони діють відповідно до чинного законодавства  чи  колективних   договорів   або   інших   спільно погоджених умов (ст. 1).

 >>

15.05.2003

Цей Закон регулює відносини,  які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

 >>

19.10.2000

Цей Закон визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні.

 >>

02.03.2000

Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства  України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

 >>

23.09.1999

Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства  України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).

 >>

15.09.1999

Цей Закон визначає особливості правового регулювання,  засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок.

 >>

15.07.1999

Цей Закон відповідно до статті 46 Конституції України дає визначення прожитковому мінімуму,  закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при  реалізації  державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.

 >>

02.10.1996

Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

 >>

28.06.1996

Конституція України (далі - КУ) – основний закон держави, норми якого є нормами прямої дії.

 >>

05.04.1994

Конвенція про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів спрямована на захист трудових прав працівників, зокрема на захист права тих, хто працює брати участь у профспілках.

 >>

16.06.1992

В преамбулі цього закону зазначається про те, що право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і гарантується  Конституцією та законодавством України.

 >>

31.12.1991

Згідно з конвенцією про свободу асоціації та захист права на організацію працівники та роботодавці,  без якої б  то  не  було  різниці мають  право створювати на свій вибір організації без попереднього на те дозволу,  а також право вступати в такі організації з єдиною умовою підлягати статутам цих останніх (ст. 2).

 >>

10.12.1971

Кодекс законів про працю України, затверджений Законом УРСР від 10 грудня 1971 р. і введений в дію з 1 червня 1972 р. Кодекс складається з 18 глав і 265 статей.

 >>