Строки для звернення працівником до суду, якщо виник трудовий спір | Федерація профспілок працівників малого та середнього підприємництва України
 
 
 

Строки для звернення працівником до суду, якщо виник трудовий спір

Загальні строки вирішення трудових спорів

Зазначені строки є нічим іншим, як спеціальними строками позовної давності. Ст. 256 Цивільного кодексу України визначає  позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У свою чергу, відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Якщо ст. 257 ЦК України встановлює загальний для цивільно-правових відносин строк позовної давності у три роки, то ст. 233 КЗпП запроваджує для звернення до суду щодо вирішення трудових спорів максимально скорочені строки, а саме:

    для працівників у спорах про звільнення - місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки;
    для працівників у інших трудових спорах -  тримісячний строк з дня, коли працівника дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права;
    для  власника або уповноваженого ним органу у спорах про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації – один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Зверніть увагу! У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Інші строки вирішення трудових спорів

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У свою чергу, ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України також встановлює місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Для оскарження до суду рішення комісії по трудових спорах (КТС) працівником чи роботодавцем ст. 228 КЗпП України встановлює десятиденний строк з дня вручення позивачу виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.

Зазначені строки звернення до суду застосовуються виключно щодо спорів, які за своєю юридичною природою належать до трудового права. Якщо ж відносини між сторонами спору є цивільно-правовими, застосовуються строки позовної давності, встановлені Цивільним кодексом України.   

Пропуск строку вирішення

Пропущення місячного  чи тримісячного строку звернення до суду  без поважних причин є підставою для відмови у позові.  За загальним правилом, встановленим ст. 73 Цивільного процесуального кодексу України, суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Тобто для судового захисту порушеного права у випадку пропущення процесуального строку  необхідно, щоб позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, і щоб суд визнав строк пропущеним з поважних причин та поновив його. Клопотання  про поновлення  пропущеного строку подається до суду одночасно з позовною заявою. В прохальній частині самої позовній заяві доцільно зазначити прохання про поновлення пропущеного строку.

Говорячи про оскарження рішення комісії по трудових спорах, КЗпП України зазначає, що  пропуск десятиденного строку оскарження не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах (ст. 228).

Роз’яснюючи законодавчі норми щодо пропущення та поновлення строків звернення до суду, постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» наголошує, що суд у кожному випадку зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. 

Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, вказана постанова Пленуму зобов’язує  суди з'ясовувати не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін. При пропуску десятиденного строку оскарження рішення КТС без поважних причин необхідності у з'ясуванні інших обставин справи не має.

Підсумовуючи викладене, Держпраці наголошує, що   при зверненні до суду для вирішення трудового спору позивачу необхідно:

1. Пересвідчитись, що спір за юридичним характером належить до категорії трудових, а відповідні відносини регулюються КЗпП України чи іншими актами трудового законодавства;

2. Встановити, які строки звернення до суду застосовуються до позовних вимог (при цьому до різних вимог можуть застосовуватись різні строки, наприклад до вимоги про поновлення на посаді – місячний строк, а до вимоги про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди – тримісячний.

3. У випадку пропущення строку звернення до суду додати до позовної заяви клопотання про його поновлення, навівши докази поважності причин пропущення.

news.dtkt.ua/ua/law/other/39846