Закон України «Про прожитковий мінімум» № 966-XIV

Цей Закон відповідно до статті 46 Конституції України дає визначення прожитковому мінімуму,  закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при  реалізації  державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.

Згідно зі статтею 1 ЗУ «Про прожитковий мінімум» під прожитковим мінімумом слід розуміти вартісну величину достатнього для забезпечення нормального функціонування організму    людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі-набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі-набір  непродовольчих  товарів) та мінімального набору послуг (далі-набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
 

Визначення прожиткового  мінімуму відбувається шляхом застосування нормативного методу у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення .
 

Мета застосування прожиткового мінімуму, а також принципи формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, які в свою чергу є його складовими закріплені у даному законі.
 

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг (ст. 4).
 

Безпосередню участь у зазначені експертизі приймають профспілки.
 

Посадові особи, винні у порушенні законодавства про прожитковий мінімум, несуть відповідальність згідно з законами.
 

Закон України «Про прожитковий мінімум»