Пріоритети Східного партнерства на період після 2020 року

Чому ЄС представляє нові пріоритети для Східного партнерства на період після 2020 року?

Східне партнерство має на меті посилити і поглибити політичні та економічні відносини між Європейським Союзом, його державами-членами та східними країнами-партнерами і залишається наріжним каменем зовнішньої політики ЄС.

Оскільки план “20 результатів до 2020 року”, ухвалений на Саміті 2017 року, добігав до завершення, у червні 2019 року Європейська Рада поставила завдання перед Європейською Комісією та Високим представником представити подальші довгострокові цілі політики після 2020 року.

Робота над майбутнім порядком денним почалася з широких та інклюзивних консультацій, проведених у 2019 році. Результатом цих консультацій стало ухвалення у березні 2020 року Спільного комюніке “Політика Східного партнерства після 2020 року: посилення стійкості — Східне партнерство, що приносить користь усім”, а в травні  — Висновку Ради ЄС щодо політики Східного партнерства після 2020 року.

Спільне комюніке визначило посилення стійкості як основу для політики та виокремлює 5 довгострокових цілей: 1) разом задля стійкої, сталої та інтегрованої економіки; 2) разом задля відповідальних інституцій, верховенства права і безпеки; 3) разом до екологічної та кліматичної стійкості; 4) разом задля стійкої цифрової трансформації; 5) разом задля стійких, справедливих та інклюзивних суспільств.

Під час відеоконференції у червні 2020 року лідери Східного партнерства заявили, що запропонований механізм повинен сформувати основу пріоритетів після 2020 року, аби вони були схвалені під час наступного Саміту Східного партнерства. Формування цього нового порядку денного відбувалося під час інклюзивного діалогу з країнами-партнерами, державами-членами та іншими зацікавленими сторонами.

Що міститься в пропозиції? Що відмінного/нового?

З часу заснування у 2009 році, Східне партнерство принесло конкретні позитивні результати для країн-партнерів та ЄС. Ґрунтуючись на цих досягненнях, а також на результатах широких та інтенсивних консультацій, проведених у 2019-2020 роках, майбутні пріоритети співпраці продовжують бути спрямованими на досягнення відчутних переваг для людей. Це буде відображатися у вигляді збільшення торгівлі, економічного зростання та збільшення робочих місць, інвестицій у забезпечення сполученості, зміцненні демократичних інституцій та верховенства права, підтримці “зелених” та цифрових трансформацій, просуванні справедливих, ґендерно рівних  та інклюзивних суспільств.

Регіональний економіко-інвестиційний план підтримує соціально-економічне відновлення після пандемії COVID-19 та сприятиме довгостроковій стійкості, враховуючи принцип “відновлення краще, ніж було”.

Чому ви виокремили/обрали десять ключових цілей? Чи вони є більш важливими за інші пріоритети?

Всеохопний порядок денний включає низку пріоритетів, структурованих довкола п’яти довгострокових цілей, кожна з яких однаково важлива для посилення співпраці між ЄС, його державами-членами і країнами-партнерами.

З метою досягнення якомога більшого впливу та видимості на місцях, а також, беручи до уваги результати консультацій, вибір ключових 10-ти пріоритетів пропонує конкретні приклади дій у рамках ширшого механізму співпраці. Діапазон цілей коливається від додаткової підтримки для середніх та малих підприємств до зменшення споживання енергії; від збільшення доступу до високошвидкісного Інтернету  до підтримки медичних працівників; від додаткової підтримки громадянському суспільству до кращої протидії гібридним та кіберзагрозам.

Що ви маєте на увазі під посиленням стійкості? Як це пов’язано з відновленням та реформами?

Стійкість є багатовимірною і сприяє стабільності, безпеці та процвітанню. Політика Східного партнерства після 2020 року зосереджується на модернізації та впровадженні сталих реформ, що мають ключове значення для інвестицій у стійку економіку, демократію, екологію, клімат та суспільство. Тривале виконання порядку денного реформ разом з повагою до засадничих спільних цінностей є та буде основою нашого партнерства.

Зважаючи на COVID-19 та негативні соціально-економічні наслідки від пандемії, метою нового порядку денного є збільшення інвестицій. Вона пропонує економіко-інвестиційний план з метою підтримки сталого соціально-економічного відновлення. Інвестиційний стовп ґрунтується на спеціально призначеному стовпі, що стосується належного управління, верховенства права, безпеки і стійких суспільств. Ніхто не залишається осторонь. Ці два стовпи зміцнять стійкість усіх партнерів.

Як ЄС допоможе створити робочі місця та можливості у країнах Східного партнерства?

Для того, аби підтримати створення робочих місць та економічних можливостей у країнах-партнерах, Євросоюз пропонує надалі поглиблювати економічну інтеграцію з країнами-партнерами та між ними, а також збільшити товарообіг між ЄС та партнерами, який майже подвоївся за останнє десятиліття. Євросоюз підтримає повне впровадження глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі (ГВЗВТ) з Україною, Грузією та Молдовою. ЄС також заохочуватиме посилену співпрацю з країнами, що які не мають ГВЗВТ з Союзом. Він робитиме це, зокрема, за допомогою галузевих механізмів сприяння торгівлі, що є спільним інтересом, із залученням усіх партнерів.

Як нова політика Східного партнерства буде вирішувати питання змін клімату та охорони довкілля?

Спільна робота щодо боротьби проти зміни клімату, забезпечення більших можливостей для «екологізації» суспільств та економік, а також сприяння розвитку економіки замкнутого циклу — невіддільні частини політики Східного партнерства на період після 2020 року. Євросоюз допоможе країнам-партнерам здійснити свій національний внесок до Паризької угоди та модернізувати економіку, зменшити вуглецевий слід і рухатись до кліматичної нейтральності до 2050 року. Водночас ЄС визнає інвестиційні виклики і не залишить нікого позаду. Це є ще більш актуальним в контексті зусиль щодо відновлення після COVID-19, про що нещодавно наголосили міністри країн ЄС та Східного партнерства під час 3-ої міністерської зустрічі Східного партнерства з питань довкілля і змін клімату(link is external), яка відбулася 22 червня 2021 року.

Які заходи нова політика Східного партнерства передбачає щодо цифрової трансформації?

Як зазначено в Стратегії формування цифрового майбутнього Європи, цифрова трансформація може сприяти зростанню та стимулювати сталий розвиток як для ЄС, так і для країн-партнерів. Ось чому Євросоюз буде інвестувати в цифрову трансформацію країн-партнерів відповідно до законодавства ЄС та найкращих практик, а також прагне поширити на них переваги Єдиного цифрового ринку. Це дозволить покращити доступ до цифрової інфраструктури та послуг, поліпшити державні послуги та управління для громадян, розширити широкосмугову інфраструктуру, особливо в регіонах, а також посилити електронне врядування.

Як нова політика Східного партнерства буде вирішувати виклики для урядування, верховенства права та боротьби проти корупції?

Належне врядування, демократія, верховенство права та права людини — це засадничі цінності Євросоюзу, які є наріжним каменем його відносин із країнами-партнерами та самого Східного партнерства. Вони також є передумовами для функціонування ринкової економіки та стійкого зростання. Зокрема, верховенство права є ключовим фактором забезпечення ефективного бізнесового середовища та важливим фактором для залучення прямих іноземних інвестицій.

Євросоюз і надалі буде співпрацювати з урядами країн-партнерів задля зміцнення верховенства права та механізмів боротьби проти корупції. Мова йде також про незалежність, неупередженість, ефективність і підзвітність систем правосуддя та посилення державного управління. ЄС залишається відданим просуванню та захисту прав людини в регіоні, зокрема, завдяки підтримці громадянського суспільства та медіа.

Потрібно поновити відданість основам партнерства та краще оцінити вплив судових реформ. У цьому контексті Євросоюз враховуватиме прогрес у реформах верховенства права під час ухвалення рішення про допомогу.

Як ЄС реагує на запити щодо глибшої співпраці у галузі безпеки та загалом про більш геополітичний підхід до Східного партнерства?

Ми підтвердили стратегічну важливість Східного партнерства як конкретного регіонального виміру Європейської політики сусідства (ЄПС). Зокрема, ми підтримуємо сталі процеси реформ, пропонуємо тісні політичні союзи, економічну інтеграцію з ЄС та відчутний вплив на життя людей. Рада Євросоюзу підтвердила відданість розбудові спільної зони демократії, процвітання та стабільності у своїх Висновках.

Як зазначено у Спільному повідомленні щодо майбутнього Східного партнерства від березня 2020 року, зміцнення стійкості буде ключовим принципом політики. Мова йде не про жорстку безпеку, яка не є серед компетенцій ЄС, а про зміцнення спільного урядування, економічну, екологічну, енергетичну та соціальну стійкість, кібербезпеку, боротьбу зі злочинністю, посилення стратегічних комунікацій — усі ці фактори належать до сфери безпеки.

Ми й надалі тісно співпрацюватимемо зі своїми східними сусідами у боротьбі проти тероризму та запобіганні радикалізації. Зокрема, така співпраця відбуватиметься і у двосторонньому та регіональному форматах — наприклад, ми проводимо неформальний діалог про стратегічну безпеку з Грузією та Азербайджаном. Ми також посилюватимемо співпрацю у сфері реформування безпекової сфери, подоланні організованої злочинності, посиленні кібербезпеки та боротьбі проти кіберзлочинності, хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних загроз.

Запропоновані пріоритети передбачають також посилення співпраці у галузі безпеки шляхом спільної роботи над такими питаннями, як гібридні та кіберзагрози, участь у місіях ЄС у рамках Спільної політики безпеки та оборони та заходах Європейського фонду миру.

Як Євросоюз протидіє нестабільності та неврегульованим конфліктам у регіоні?

Східне партнерство не є механізмом для вирішення конфліктів, однак неврегульовані конфлікти продовжують заважати розвитку регіону. В рамках узгоджених форматів та процесів ведення перемовин, Євросоюз зобов’язується докладати зусиль для мирного врегулювання таких конфліктів. Зокрема ЄС буде старатися запобігати конфліктам, будувати довіру та сприяти переговорам щодо врегулювання конфліктів за допомогою ведення мирних перемовин.

До яких дій вдався Європейський Союз, щоб допомогти країнам Східного партнерства у боротьбі з пандемією COVID-19?

В рамках ініціативи «Team Europe» (Команда Європа) ЄС надав країнам-партнерам рішучу підтримку у боротьбі з пандемією: зокрема, Євросоюз виділив 1 мільярд євро на забезпечення нагальних короткострокових потреб, підвищення стійкості системи охорони здоров’я та підтримку процесу відновлення соціально-економічної ситуації. Окрім того, було схвалено пакет макрофінансової допомоги для України, Грузії та Республіки Молдови у вигляді позик на дуже сприятливих умовах. Мета пакету – допомогти цим країнам покрити свої невідкладні та нагальні фінансові потреби.  Європейська Комісія виділила значну кількість ресурсів для того, аби країни-партнери мали захисне спорядження та засоби для проведення лікування.

«Team Europe» виділила близько 3 мільярдів євро на підтримку програми COVAX, яка залишається головним інструментом для забезпечення якісного та справедливого доступу людей до безпечних і ефективних вакцин. Всі країни-партнери (за винятком Білорусі), що беруть участь у цій програмі, вже отримали кілька партій вакцин. Окрім того, через механізм поширення вакцин, Європейська Комісія забезпечує розподіл вакцин, що купують країни-члени в рамках попередніх закупівельних угод (EU Advanced Purchase Agreements) з країнами з-поза меж ЄС напряму чи через програму COVAX. Декілька країн-членів повідомили, що вони поділяться вакцинами з країнами Східного партнерства.

11 лютого 2020 року ЄС спільно із Всесвітньою організацією охорони здоров’я через регіональну програму запустили надання технічної та логістичної допомоги у розмірі 40 мільйонів євро для проведення вакцинації у 6 країнах-партнерах задля підтримки початку поширення вакцин. Програма також забезпечить доступ до вакцин.

Як Євросоюз допоможе країнам Східного партнерства реагувати на потенційні пандемії у майбутньому?

На тлі сьогоднішньої пандемії COVID-19 концепція стійкості є надзвичайно важливою. Програма ЄС щодо готовності до проведення вакцинації, впроваджена ВООЗ, також містить довгостроковий компонент, що направлений на посилення національної системи імунізації та зміцнення спроможностей працівників охорони здоров’я в країнах-партнерах у подоланні захворювань, які підлягають профілактиці шляхом здійснення вакцинації. Крім цієї підтримки, ЄС готовий посилити стійкість людського здоров’я та систем охорони здоров’я у країнах-партнерах: зокрема, за допомогою здійснення узгоджених дій у наданні доступної медичної допомоги та просуванні змін у веденні способу життя (здорового способу життя), щоб зменшити кількість випадків поширення неінфекційних захворювань.

Яку кількість коштів інвестує Європейський Союз?

Впровадження майбутніх пріоритетів буде підтримуватись через різноманітні інструменти та механізми ЄС, зокрема й  через новий Інструмент сусідства, розвитку та міжнародної співпраці – «Глобальна Європа» (Global Europe/NDICI) та ініціативу  «Team Europe».  Вони об’єднають ресурси і досвід Євросоюзу та його держав-членів через програми транскордонного співробітництва та інвестиції країн-партнерів. Такі дії повністю відповідають політиці Східного партнерства на період після 2020 року.

Головним новим елементом спільного робочого документа є економіко-інвестиційний план для Східного партнерства. Використовуючи всі доступні засоби, що надає  Інструмент сусідства, розвитку та міжнародної співпраці (NDICI) включно з Європейським фондом сталого розвитку плюс та за підтримки його Гарантій зовнішньої дії, план сприятиме сталому розвитку та допоможе залучити державні та приватні інвестиції. Економіко-інвестиційний план сприятиме залученню до 2,3 мільярдів євро з бюджету ЄС у формі грантів, поєднання фінансових ресурсів та гарантій, щоб стимулювати робочі місця та економічне зростання, підтримувати сполученість, зелений та цифровий переходи. Очікується, що це допоможе залучити потенційні інвестиції у розмірі до 17 мільярдів євро для підтримки відновлення після пандемії та трансформації економік країн Східного партнерства, щоби зробити їх більш сталими, стійкими та інтегрованими.

Що міститься в Економіко-інвестиційному плані?

Економіко-інвестиційний план для країн Східного партнерства підтримує фінансову основу, що представлена у спільному робочому документі. Трансформація економік країн Східного партнерства у більш стійкі та інтегровані стала ще більш нагальним питанням в рамках соціально-економічного відновлення після пандемії коронавірусу.

Інвестиції спрямовані на покращення транспортного зв’язку; доступ до фінансування малих і середніх підприємств; інвестиції у рівність задля посилення конкурентоспроможності та інтеграції до ланцюгів доданої вартості Європейського Союзу; підтримку цифрового переходу; інвестиції у кліматичну стійкість та стійкість довкілля, включаючи енергоефективність; стійкість людського здоров’я та розвиток людського капіталу.

Підтримка ЄС в рамках економіко-інвестиційного плану має сприяти залученню державних і приватних інвестицій. Це відбуватиметься за допомогою об’єднання сил Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку та інших міжнародних фінансових інституцій; інституцій фінансового розвитку країн-членів ЄС (продовжуючи підхід ініціативи «Team Europe»); національних, регіональних і місцевих урядів партнерських країн, муніципалітетів (там, де це доречно); приватних інвесторів.

Європейський фонд сталого розвитку відіграватиме важливу роль у нарощуванні та залученні значних обсягів інвестицій. Синергії також можуть бути досягнуті разом з іншими фінансовими інструментами, що можуть запропонувати країни-члени,  наприклад, експортні кредити, інвестиційні гарантії тощо. План поєднуватиме в собі дії, які мають бути зроблені на місцевому, національному та регіональному рівнях, та будуть адаптовані до потреб кожної країни-партнера (наприклад, план відновлення економіки Молдови, в якому визначені пріоритетні напрямки для залучення інвестицій). Для забезпечення сталого впливу,  план має містити складову, що присвячена залученню інвестицій в інновації та людський потенціал.

Покращення політичної ситуації та регуляторного середовища є важливим для того, щоб інвестиції в інфраструктуру були ефективними та сприяли сталому соціально-економічному розвитку.

Чому ми відокремлюємо ключові орієнтири для окремих країн? Які ключові орієнтири передбачені для кожної країни?

Економіко-інвестиційний план пропонує конкретні ключові ініціативи для кожної з країн-партнерів. Вони сприятимуть максимізації впливу та видимості на місцях, а також зосередженню зусиль на конкретних пріоритетних проєктах, які можуть мати вплив на людей та бізнес у Східному партнерстві.

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для України
Ключовий орієнтир 1: Підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки – пряма підтримка 100,000 малих та середніх підприємств
Ключовий орієнтир 2: Економічний перехід для сільських районів – допомога понад 10,000 малим фермерським господарствам
Ключовий орієнтир  3: Покращення зв’язків шляхом модернізації пунктів перетину кордону
Ключовий орієнтир 4: Посилення цифрової трансформації – модернізація державної ІТ-інфраструктури
Ключовий орієнтир  5: Підвищення енергоефективності та підтримка відновлюваного водню

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для Вірменії
Ключовий орієнтир 1: Підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки: пряма підтримка 30,000 малих та середніх підприємств
Ключовий орієнтир  2: Посилення зв’язків та соціально-економічного розвитку: коридор “Північ-Південь”
Ключовий орієнтир  3: Інвестування в цифрову трансформацію, інновації, науку та технології
Ключовий орієнтир  4: Посилення стійкості південних регіонів
Ключовий орієнтир  5: Інвестування в “зелений” Єреван: енергоефективність та екологічні автобуси

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для Азербайджану
Ключовий орієнтир  1: “Зелений” зв’язок: підтримка “зеленого” порту Баку
Ключовий орієнтир  2: Цифровий зв’язок: підтримка цифрового транспортного коридору
Ключовий орієнтир  3: Підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки – пряма підтримка 25,000 малих та середніх підприємств
Ключовий орієнтир  4: Інноваційний розвиток сільських територій
Ключовий орієнтир  5: “Розумніші” та “зеленіші” міста

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для демократичної Білорусі
(Пропозиції є орієнтовними і будуть застосовуватися за умови демократичного переходу)
Ключовий орієнтир 1: Підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки – пряма підтримка 20,000 малих та середніх підприємств
Ключовий орієнтир 2: Покращення транспортної сполученості та сприяння торгівлі між ЄС та Білоруссю
Ключовий орієнтир 3: Стимулювання інновацій та цифрової трансформаці
Ключовий орієнтир 4: Підтримка “зеленої” Білорусі – енергоефективність, поводження з відходами та інфраструктура
Ключовий орієнтир  5: Інвестиції в демократичну, прозору та відповідальну Білорусь

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для Грузії
Ключовий орієнтир 1: Чорноморський зв’язок – розгортання підводного електричного кабелю та оптоволоконного кабелю
Ключовий орієнтир 2: Транспортні зв’язки через Чорне море – покращення фізичних зв’язків між Грузією та ЄС
Ключовий орієнтир 3: Відновлення економіки – підтримка 80,000 малих та середніх підприємств, щоб вони мали змогу в повній мірі скористатись всіма перевагами глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі
Ключовий орієнтир 4: Цифровий зв’язок для громадян – розвиток високошвидкісної широкосмугової інфраструктури для 1000 сільських населених пунктів
Ключовий орієнтир  5: Покращена якість повітря – допомогти більше 1 мільйону людей у Тбілісі дихати чистішим повітрям

Економіко-інвестиційний план: Ключові ініціативи для Молдови
Ключовий орієнтир  1: Підтримка інноваційної та конкурентоспроможної економіки – пряма підтримка 50,000 малих та середніх підприємств у Молдові
Ключовий орієнтир 2: Посилення торгівлі між ЄС та Молдовою – будівництво внутрішнього вантажного терміналу в Кишиневі
Ключовий орієнтир 3: Підвищення енергоефективності – розширення реконструкції систем централізованого опалення в житлових будинках (ОСББ) в Кишиневі та Бельцях
Ключовий орієнтир 4: Покращення зв’язку – закріплення Молдови у Транс’європейській транспортній мережі (TEN-T)
Ключовий орієнтир 5: Інвестування в людський капітал Молдови та запобігання „відтоку мізків” – модернізація шкільної інфраструктури та втілення Національної освітньої стратегії

Яка ситуація з Білоруссю? Як це пов’язано з Планом підтримки демократичної Білорусі, представленим кілька днів тому?

ЄС шкодує про рішення режиму Лукашенка припинити свою участь у рамках Східного партнерства. Східне партнерство має на меті поглибити та зміцнити відносини між Європейським Союзом, його державами-членами та країнами-партнерами із загальною метою принести конкретні переваги громадянам наших країн. Це рішення служить лише подальшій ізоляції Білорусі; воно є ще однією демонстрацією ігнорування режимом білоруського народу, який отримує користь від співпраці та різноманітних програм у рамках Східного партнерства.

ЄС залишається відкритим для подальшої співпраці з білоруським народом також у рамках Східного партнерства та продовжуватиме підтримувати білоруський народ та громадянське суспільство, а також його демократичні прагнення.

Ключові орієнтири для Білорусі, що входять до Економіко-інвестиційного плану, є повністю узгодженими зі всеохопним планом підтримки демократичної Білорусі із бюджетом у 3 мільярди євро, що його було оголошено у травні. Така пропозиція ЄС застосовуватиметься за умови демократичного переходу.

Як нова політика Східного партнерства вирішуватиме виклики, з якими зіштовхується громадянське суспільство?

Східне партнерство виходить за рамки відносин з урядами. Партнерство з іншими ключовими зацікавленими сторонами, такими як організації громадянського суспільства, є так само важливими.

Робота з громадянським суспільством стала необхідним елементом Східного партнерства і відіграє життєво важливу роль у просуванні демократії, верховенства права та ключових реформ.

У зв’язку з цим Форум громадянського суспільства Східного партнерства (link is external) є унікальною багатосторонньою платформою для обміну досвідом, взаємного навчання, підтримки та побудови партнерських відносин. ЄС також надалі розвиватиме стратегічне партнерство з ключовими організаціями громадянського суспільства для зміцнення співпраці, формування лідерських навичок громадських активістів та взаємодії з такими соціальними партнерами, як профспілки та організації роботодавців. Насамкінець, він продовжить вимірювати простір діяльності організацій громадянського суспільства (ОГС), використовуючи спеціальний інструмент, підготовлений для Східного партнерства (лічильник ОГС). Він використовуватиметься як основа для політичного діалогу з країнами-партнерами.

Чи продовжить ЄС боротися проти фейкових новин і дезінформації з Росії?

Через зростання дезінформації проти цінностей ЄС протягом останніх років, Євросоюз працював, аби втілити у життя міцніший та стратегічніший підхід до комунікації. Ми зміцнили комунікацію ЄС у країнах-партнерах за допомогою чіткого, індивідуалізованого механізму поширення інформації. Також ми піднімали обізнаність суспільства з приводу позитивного впливу політик і дій Євросоюзу на людей у всьому регіоні. Планується, що у рамках нової системи Східного партнерства буде приділено особливу увагу зосередженню на роботі з молоддю. Стратегічні комунікації є надважливими для розбудови стійкості; вони – основний обов’язок для відповідальних за прийняття рішення на службі громадян.

Також ЄС проводитиме тренінги та зміцнюватиме спроможність країн-партнерів, включаючи щодо протистояння гібридним і кіберзагрозам, де це доречно.

Якими є успіхи Східного партнерства за останні 11 років?

Протягом останніх 11 років Східне партнерство прогресувало, ґрунтуючись на наших спільних цінностях, інтересах і зобов’язаннях, а також на спільній відповідальності. Така стратегічна співпраця визріла та розвивалася разом із такими досягненнями, як Угоди про асоціацію (включаючи глибокі та всеосяжні зони вільної торгівлі), Угода про всеохопне і розширене партнерство, Угоди про спрощення візового режиму та реадмісію, угоди про візову лібералізацію та Пріоритети партнерства – усі вони лежать в основі наших відносин і співпраці.

За останнє десятиріччя торгівля між ЄС і східними партнерами майже подвоїлася. Євросоюз – найперший торговельний партнер для Азербайджану, Грузії, Молдови та України, а також другий за величиною для Вірменії та Білорусі. У період з 2016 по 2019 рік обсяги торгівлі між ЄС та Вірменією зросли на 27%, з Азербайджаном – на 55%, з Білоруссю – на 40%, з Грузією – на 7%, з Молдовою – на 42% і з Україною – на 50%. Окрім того, фінансуванням Євросоюзу скористалися понад 185 тисяч малих і середніх підприємств з країн Східного партнерства. У такий спосіб було створено або збережено 1,65 мільйонів робочих місць.

Стосовно транспортної сполученості, було створено інструмент технічної допомоги із бюджетом у 20 мільйонів євро. Його мета – виконання робіт із розширення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T). Проєкт передбачає побудову нових та ремонт старих доріг і залізничних шляхів протяжністю 4,800 кілометрів до 2030 року. Це має відкрити нові можливості для економічного зростання та обміну між ЄС та східними країнами-партнерами, а також одне між одним.

Що стосується інвестицій задля зменшення викидів парникових газів, фонд Е5Р наразі працює у всіх партнерських країнах. У рамках фонду було виділено понад 164 мільйони євро у формі інвестиційних грантів на потреби 40 проєктів. Цим скористалося 11,7 мільйонів людей, і вдалося залучити інвестицій на суму у майже 1,2 мільярди євро. Інвестиції включають усі шість країн і стосуються, як запуску енергоефективних тролейбусів у Тбілісі та Батумі, так і муніципальних інвестицій у централізоване опалення у Львові або інвестицій у зміцнення енергоефективності адміністративних будівель Єревану.

Також Східне партнерство працює на благо молоді та дослідників. Євросоюз допоміг ста проєктам з підтримки громадської активності та підприємництва серед молоді. 25,000 молодих людей у регіоні скористалися грантами EU4Youth, що спрямовані на підтримку шести масштабних проєктів зі стимуляції зростання зайнятості серед молоді, її працевлаштування та переходу до трудової діяльності. Окрім того, 1,100 дослідників з регіону отримали користь від схеми Марії Кюрі. Завдяки Erasmus+ від 2016 року 43,000 студентів і науково-педагогічних кадрів зі східних країн-партнерів взяли участь в академічних обмінах; 54,000 молодих людей були залучені в інші обміни, включаючи волонтерство. Від вересня 2018 року в Тбілісі діє Європейська школа, яка дає змогу студентам з усіх країн-партнерів стати випускником Європейських студій; до 2023 року Європейська школа має запрацювати повноцінно.

Структурні консультації, які було проведено у 2019 році, підтвердили: Східне партнерство – функціональна ініціатива, що приносить конкретну користь для громадян. Підхід «20 результатів до 2020 року», що орієнтований на результат, успішно реалізує свої принципи, що стосуються сильнішої економіки, сильнішої сполученості та сильнішого суспільства. Водночас також залишаються і проблеми – особливо, коли йдеться про судову реформу, боротьбу проти корупції та організованої злочинності. Окрім того, серйозне занепокоєння викликають питання, що стосуються незалежності медіа, простору для громадянського суспільства, ґендерної рівності та недискримінації. Питання зменшення впливу на клімат і довкілля також потребують подальшого вирішення. Ці загально погоджені ключові реформи стануть пріоритетними у майбутньому порядку денному.

Що відбудеться потім? Коли розпочнеться впровадження?

Запропонований майбутній порядок денний буде обговорено з країнами-членами ЄС, країнами-партнерами та іншими зацікавленими сторонами з метою його затвердження під час 6-го Саміту Східного партнерства, який відбудеться у грудні 2021 року.

Підготовча робота із впровадження майбутнього порядку денного вже розпочалася. Вона продовжуватиметься наступними місяцями, включаючи щодо забезпечення фінансування імплементації цього амбітного плану.

Чому ви пропонуєте змінити багатосторонню архітектуру Східного партнерства?

Чинну багатосторонню архітектуру, разом із  принципом «20 результатів до 2020 року», було переглянуто та офіційно ухвалено під час Саміту Східного партнерства у 2017 році; вона діє від 2018 року.

Консультації щодо майбутнього Східного партнерства, що їх було проведено у 2019 році, засвідчили чіткий консенсус щодо того, що чинні структури є функціональними і відповідають меті, а також підтвердили важливість багатостороннього виміру співпраці в рамках ініціативи. Однак архітектура отримає користь від таких складників: (і) подальшого впорядкування; (іі) поліпшення оперативних механізмів (наприклад, що стосуються підготовки зустрічей та подальшої діяльності за результатами зустрічей); (ііі) більшої гнучкості. Відповідність новим пріоритетам потребує певних корективів.

Засадничий принцип запропонованого перегляду – підтримувати елементи, які працюють, і вносити пропозиції задля усунення недоліків. Очікується, що ці питання будуть обговорені з країнами-членами ЄС і партнерськими країнами з метою їх затвердження під час Саміту Східного партнерства поточного року.

Джерело: eeas.europa.eu/delegations/ukraine/101605/%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4-%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F-2020-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_uk