«Соціалка» чи держбезпека? Країна на роздоріжжі.

Україна знаходиться в стані радикальних змін. Зміни проходять як на рівні суспільної свідомості, так і на рівні реформування інститутів державного управління. І дуже важливо, щоб ці два рухи доповнювали, а не йшли всупереч один одному. Тому важливим є активна участь представників різних соціальних груп, громадських організацій, різних прошарків суспільства в обговоренні реформ та їх удосконаленні.
Нажаль, вже зараз ми бачимо значне протиріччя між реформами соціальної сфери, які пропонує Президент України Петро Порошенко в своїй «Стратегії 2020», та очікуваннями громадян України. Також в стратегічних документах, які пропонуються незалежними експертами від мозкових центрів та Адміністрацією президента взагалі не має жодного згадування про соціальне партнерство, про роль профспілок та роботодавців в забезпеченні стабільності та розвитку соціальної сфери України.
Для обговорення проблемних питань реформування соціальної сфери та розвитку соціального партнерства 15 жовтня 2014 року відбулось засідання Координаційно-експертної ради з питань соціальної політики при Центрі перспективних соціальних досліджень МСП та НАН України. В засіданні прийняли участь представники Федерації профспілок України, Всеукраїнського Альянсу профспілок, Всеукраїнської федерації роботодавців в сфері туризму, Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці», ВБФ «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій», Бюро соціальних та політичних розробок та інші організації.

На засіданні обговорили проблеми відстоювання соціальних прав українців. Як зазначив Ростислав ДЗУНДЗА, координатор робочої групи «соціальний діалог та справедливість» Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, питання радикальних змін у підходах, як до формування сторін соціального діалогу, так і їх ролі в визначенні державних соціальних стандартів є актуальним в контексті реалізації Угоди Україна-ЄС. Він зазначив, що необхідно сформулювати порядок денний соціальних реформ для їх реалізації в рамках євроінтеграційних процесів в Україні.
Учасники засідання зазначили, що необхідно усвідомлювати прикрий факт. Діяльність профспілок, недержавних організацій, яка спрямована на захист соціальних та трудових прав, українські високопосадовці характеризують не інакше як «ворожими діями агентів ФСБ». Це заявляв і прем’єр-міністр Яценюк на засіданнях Уряду, про це заявила Уповноважена по мирному врегулюванню конфлікту в Донецький та Луганський областях Ірина Геращенко, коментуючи пікетування Федерацією Профспілок України Кабінету міністрів під гаслом «Ні бідності в Україні». Як зазначила Ірина МАЛЕЖИК, завідувач відділу соціальних гарантій ФПУ, пікет проходив 15 жовтня 2014 року, а вже 14 жовтня на П’ятому каналі Ірина Геращенко проявила «солідарність» с профспілками, які намагались звернути увагу керівництва на необхідність запропонувати реформи соціальної сфери, обвинувачуючи їх в державній зраді. Таке враження, що влада намагається списати на війну власну безпорадність в вирішенні соціальних питань.
Учасники зазначили, що Міністерством соціальної політики сьогодні нівелюється роль соціального партнерства як важливого механізму відстоювання соціальних прав українців. Секретар Координаційно-експертної ради, експерт ВБФ «Коаліція ВІЛ-сервісних організацій» Ігор КАМІННИК зазначив, що зараз профспілки, організації роботодавців та інші громадська організації, які працюють в соціальній сфері опинились перед загрозою повного ігнорування з боку влади питань реформування соціальної сфери. Війна закінчиться і потрібно буде займатися «соціальними питаннями», але відсутність будь якої раціональної стратегії в цій сфері призведе до різкого зростання соціальної напруги та нового витка протистояння, вже соціального.
Голова Всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці» Олег ВЕРНИК, зазначив, що необхідно виробити спільне бачення реформ, яке було б альтернативою намаганню держави повністю ігнорувати соціальну складову реформ. На основі спільного бачення необхідно виробити Соціальну Стратегію Реформ, яка б відображала реальні механізми реформування соціальної сфери.
Голова Ради Федерації роботодавців у сфері туризму Тетяна ТИМОШЕНКО зазначила, що зараз склалась ситуація коли всі недержавні сторони соціального партнерства повинні об’єднатись проти антисоціальної політики, запропонованої в реформах, що передбачені в Стратегії 2020. Запропоновані максимально ліберальні реформи призводять не тільки до знищення профспілок, але вони загрожують і українським роботодавцям. Реформи уряду та Президента «вбивають» не тільки соціальну сферу, але і економіку. Зниження вартості корпоративних активів призведе до їх скупки великими міжнародними корпораціями, що призведе до вимушеного звільнення працівників та ще більшого зубожіння населення.
Стара модель соціального діалогу, яка діє зараз в Україні передбачає що держава приймає рішення практично без проведення консультацій із соціальними партнерами (або ж ці консультації проводяться суто формально) та спускає їх сторонам соціального діалогу, а саме, роботодавцям та профспілкам, вже у вигляді готових владних рішень, які , за соєю якістю та змістом, апріорі не задовольняють жодну зі сторін соціального діалогу. Як наслідок, профспілки та роботодавці вимушені «боротися» один з одним, намагаючись відстояти інтереси своїх членів.
Протистояння відбувається і в середині самих сторін, оскільки модель соціального діалогу вибудована таким чином, що можливість захисту інтересів своїх членів має лише та організація, яка має комунікацію із владними центрами прийняття рішень. А решта організацій вимушені витрачати свою енергію по суті не на захист прав та інтересів своїх членів,а на боротьбу за доступ до ресурсу, який забезпечує саму можливість ведення соціального діалогу та впливу на вироблення параметрів соціальної політики держави.

Євроінтеграція України потребує докорінних змін в організації соціального партнерства. Першим питанням порядку денного будь-якого плану економічних та соціальних реформ повинно стати питання реформування самої моделі соціального діалогу в Україні. Цивілізований діалог між соціальними партнерами має стати основою та передумовою прийняття будь-яких владних рішень на рівні держави!
Взаємодія між профспілками та роботодавцями повинна стати механізмом знаходження консенсусу заради забезпечення підвищення ефективності праці та соціальних стандартів. Лише після цього рішення повинні надаватися державі для виконання. Така модель працює в Швеції, Німеччині, Австрії тощо.
Голова Всеукраїнського Альянсу Профспілок В’ячеслав РОЙ підкреслив, що без подібної реформи «вилікувати» сторони соціального діалогу від корупції, залежності від чиновників тощо неможливо. Нова модель створює умови, при яких профспілки зацікавленні в підвищенні прибутковості підприємств, тому що вони підвищують соціальні стандарти.
Учасники зазначили, що важливою умовою реформування є перегляд підходів до діяльності Фондів соціального страхування та Пенсійного фонду. Кошти пенсійного  фонду є важливим внутрішнім джерелом «довгих грошей», що є життєво необхідним для національної економіки. Але зараз ці кошти витрачаються не прозоро та не ефективно.
Реальні зміни в соціальній сфері України неможливі без об’єднання профспілок, недержавних організацій, які працюють в соціальній сфері, та роботодавців в процесі вироблення спільного бачення стосовно мети та завдань реформування. В системі Фондів соціального страхування та Пенсійному фонді України проходить сума, яка дорівнює 2/3 державного бюджету України (340 млрд. грн.). І дуже часто чиновники використовують ці гроші на незрозумілі цілі, ставлячи партнерів соціального діалогу перед фактом подібних витрат. Тому зміна системи соціального партнерства необхідна для забезпечення ефективного використання коштів ФСС та Пенсійного фонду.

Учасники засідання вирішили:
1. Підготувати пропозиції щодо спільного бачення реформи соціального діалогу та реформи соціальної сфери та надіслати їх в до Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів України та Європейського соціально-економічного комітету. Основна мета – включення цих пропозицій в Стратегію 2020 та в процес реалізації Угоди Україна-ЄС;
2. Створити майданчик для об’єднання зусиль профспілок, роботодавців, недержавних організацій, що працюють в соціальній сфері для забезпечення спільного впливу на державну політику;
3. Запропонувати ФПУ підготувати відкритий лист на Ірину ГЕРАЩЕНКО з метою отримати вибачення за твердження стосовно того, що організації, які захищають соціальні права є агентами ФСБ;
4. Підготувати Policy Paper стосовно реформи соціального партнерства та соціальної сфери та обговорити її разом з представниками Європейського соціально-економічного комітету під час круглого столу у листопаді 2014 року.