«УЧАСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ У ПЕРЕГОВОРНОМУ ПРОЦЕСІ З ОРГАНАМИ ВЛАДИ ПРИ ФОРМУВАННІ ПОЛІТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ СФЕРИ»
ВСТУП
Малий і середній бізнес (МСБ) – це основа економічного розвитку держави, головне джерело надходжень до бюджету країни, забезпечення зайнятості населення та створення нових робочих місць.
В нормативно-правових документах вживається поняття «мале та середнє підприємництво». Під категорію малого та середнього підприємництва підпадають малі та середні підприємства, кількість працівників яких не перевищує 250 осіб, річний дохід яких не перевищує 50 млн. євро та фізичні особи-підприємці. При використанні скорочення для категорій мале та середнє підприємництво і малі та середні підприємства використовується одна абревіатура МСП, що призводить до ототожнення цих понять та не надає можливості продемонструвати наскільки вагомою є роль фізичних осіб-підприємців (ФОП) в сфері малого та середнього підприємництва.
В даному дослідженні для позначення поняття малі та середні підприємства використовується скорочення МСП, для позначення всієї сфери малого та середнього підприємництва (юридичні особи та фізичні-особи підприємці) використовується скорочення МСБ.
Частка МСБ в економіці України становить 99%. Сектор МСБ охоплює 79,1% зайнятого населення. Таким чином при формуванні політики регулювання соціально-трудової сфери органи державної влади мають першочергово враховувати точку зору представників малого та середнього бізнесу.
В Україні малий і середній бізнес має характерні риси, серед яких слід виділити:
- високий рівень недовіри до органів влади та недержавних об’єднань в сфері МСБ;
- розпорошеність інфраструктури підтримки малого та середнього бізнесу;
- незадовільний управлінський рівень, через несистемну вертикальну та горизонтальну взаємодію самих органів влади, які регулюють сферу малого та середнього підприємництва та низький рівень взаємодії влади та представників МСП на національному та регіональному рівнях;
- брак знань, досвіду і культури ринкових відносин як в середовищі органів влади так і в середовищі МСБ;
- низький рівень представництва МСБ при прийнятті рішень в соціально-трудовій сфері.
Врахування цих особливостей при реформуванні та регулюванні соціально-трудової сфери сприятиме налагодженню взаємодії бізнесу і влади, підвищенню якості управлінських рішень, підвищенню рівня зайнятості та розвитку МСБ в країні.
Ефективність політики щодо МСБ залежить від наявності спільного бачення майбутнього цього сектору владою та бізнесом. Тому вироблення політики має відбуватись у процесі відкритої та постійної взаємодії між органами влади та представниками МСБ.
Повний текст документу: