Особливості виплати допомоги по безробіттю | Федерація профспілок працівників малого та середнього підприємництва України
 
 
 

Особливості виплати допомоги по безробіттю

Стабільність і добробут - величина непостійна, особливо під час економічних спадів і зростаючих цін.І простим людям, котрі не мають за душею мільйонів на банківських рахунках, дорогих яхт і розкішних вілл, доводиться лавірувати і виживати в цих умовах. Однак не завжди талант, здібності чи працьовитість можуть захистити від безробіття. 

А тому варто бути готовим до такої ситуації. І якщо ви стали жертвою безробіття, то вже краще точно знати, чого варто чекати від держави, щоб вірно розрахувати свої сили в боротьбі з цим соціально-економічним явищем. 

«Судово-юридична газета» спробувала з'ясувати, що впливає на розмір і порядок виплат допомоги по безробіттю. Чи залежить розмір виплат від причини, за яких особа залишилося без роботи, хто, як і коли ставить на облік безробітних, і взагалі, чи є в цьому необхідність. Але про все по порядку. 

Що таке часткове безробіття?

Відповідно до норм ЗУ «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон) страхові виплати залежать від сукупності декількох факторів, наприклад, таких як тривалість робочого дня (тижня) і трудового стажу, розміру середньомісячної заробітної плати або причин звільнення. Спробуємо систематизувати їх, умовно розділивши на об'єкти, суб'єкти і підстави (умови) надання виплат. 

Отже, суб'єктом соціального страхування на випадок безробіття є застрахована (незастрахована) особа, об'єктом - страховий випадок (безробіття або часткове безробіття). І якщо що таке безробіття ясно, то на частковому безробіттю зробимо акцент. 

Отже, часткове безробіття - це коли застраховані особи опинилися в стані, при якому відбувається вимушене тимчасове скорочення нормальної чи встановленої законодавством тривалості робочого часу, перерва в одержанні заробітку або скорочення його розміру з причини тимчасового припинення виробництва без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного характеру. 

Простіше кажучи, часткове безробіття - це коли особі скорочують зміни, робочі дні, години, в результаті чого прямо пропорційно скорочується і його зарплата, але при цьому його не звільняють. 

Умовами надання допомоги по частковому безробіттю згідно з нормами Закону вважаються: 1) простій на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (далі - цеху, дільниці), який має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше місяця, не перевищує шести місяців і не залежить від працівника та роботодавця; 2) простий протягом місяця, що охопив не менше 30% чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу. 

Таким чином, право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, які протягом 12 місяців (що передували місяцю, в якому почався простій), працювали не менше 26 календарних тижнів. А також сплачували страхові внески, в яких ці простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу. 

Допомога по частковому безробіттю працівнику встановлюється за кожну годину простою із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові розряду і її розмір не може перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого законом. Допомога по частковому безробіттю надається з першого дня простою, тривалість її виплати не може перевищувати 180 календарних днів протягом року. Проте є й обмеження з надання допомоги у зв'язку з частковим безробіттям. Так, цей вид допомоги не надається у випадках, якщо працівник відмовився від підходящої роботи на цьому або іншому підприємстві з повним робочим днем (тижнем), працює на підприємстві за сумісництвом чи проходить альтернативну службу. 

Виплати залежать від трудового стажу 

Як вже згадувалося раніше, суб'єкти соцстрахування бувають двох видів - застраховані особи і не застраховані особи. Почнемо з перших. Застраховані особи отримують право на отримання соціальних виплат з урахуванням трудового стажу, якщо вони визнані у встановленому порядку безробітними, протягом 12 місяців (що передували початку безробіття) працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески . Тут слід зазначити, що право на допомогу по безробіттю зберігається і у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітний. 

До таких поважних причин законодавець відніс: навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі за денною формою навчання; строкову військову службу; здійснення догляду непрацюючим працездатним обличчям за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років , а також за пенсіонером, який відповідно до експертними медичним висновком потребує постійного стороннього догляду тощо. 

Без урахування трудового стажу право на виплату отримують особи, якщо вони визнані у встановленому порядку безробітними, протягом 12 місяців (що передували початку безробіття) працювали менше 26 календарних тижнів. Сюди можна віднести і осіб, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, ст.ст. 41 і 45 КЗпП України. 

Наприклад, це може бути розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин своїх обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин або появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння та інше.

Розмір допомоги по безробіттю 

Як вже зазначалося, не останню роль в розмірі допомоги по безробіттю має трудовий стаж. Так, особам, які протягом 12 місяців (що передували початку безробіття) працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) в залежності від страхового стажу. Тобто до 2 років - 50%, від 2 до 6 років - 55%, від 6 до 10 років - 60%, понад 10 років - 70%. А виплачується допомога в залежності від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100%. Протягом наступних 90 днів - 80%, у подальшому - 70%. 

Що стосується допомоги по безробіттю для осіб, які протягом 12 місяців (що передували початку безробіття) працювали менше 26 календарних тижнів, осіб які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, то вона визначається в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом. Якщо згадані особи є інвалідами, то допомога по безробіттю їм не призначається. Якщо особа звільнилась без поважних причин за власним бажанням, то допомога такій особі виплачується, починаючи з 91-го календарного дня. 

Наостанок слід відзначити, що в середньомісячної заробітної плати (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімуму, встановленого законом.

 

ДЖЕРЕЛО: Судебно-юридическая газета