Підстави для арешту розрахункового рахунку податковою інспекцією | Федерація профспілок працівників малого та середнього підприємництва України
 
 
 

Підстави для арешту розрахункового рахунку податковою інспекцією

Податковий кодекс прописує підстави для накладення податковою службою арешту на рахунки платників, проте в ньому відсутні положення, які давали б право податкової такий арешт зняти. Кандидат юридичних наук, доцент Данило Гетманцев радить платникам податків не розслаблятися, прочитавши, що арешт рахунків здійснюється на підставі рішення суду.

Акт - підстава для арешту

Пункт 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України дає право податковій службі звертатися до суду з питання зупинення видаткових операцій на розрахункових рахунках платника, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для опису його майна в податкову заставу та / або не надає необхідні для цього документи.

Відзначимо, що сам факт не допуску податкового керуючого платником не може бути підставою для обмеження операцій на його рахунках, так само як і для заборони на відчуження його майна, якщо опис майна все-таки було проведено, не дивлячись на не допуск арбітражного керуючого в порядку, передбаченому п. 89.3 ст. 89 в присутності понятих.

Відзначимо, що підставою для арешту рахунків у цьому випадку, згідно зі ст. 91 НК, є складений відповідно до вимог закону акт податкового керуючого про перешкоджання йому у виконанні повноважень з боку платника. Максимальний термін застосування арешту рахунку в даному випадку - два місяці. Арешт може бути знятий раніше за рішенням податкового керуючого або суду.

До слова також відзначимо, що саме по собі опис майна платника швидше захищає права останнього у податкових відносинах, вносячи в них визначеність щодо того майна, яке полягає в податковій заставі. Адже, згідно з п. 89.1 ст. 89, право податкової застави виникає якраз не на підставі опису майна, а просто в силу закону. Тому можна говорити про зацікавленість платника в описі заставного майна.

У житло можна не пускати

Пункт 20.1.15 ПК передбачає право податкової служби звертатися до суду для зупинення видаткових операцій на рахунках платника у разі, якщо платник податків не допускає посадові особи органів державної податкової служби до огляду територій та приміщень, які використовуються для здійснення господарської діяльності та / або є об'єктами оподаткування, або використовуються для одержання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування, та / або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.

У даному випадку мова йде не про не допуск до перевірки, а саме про не допуск до огляду приміщень, який проводиться тільки в межах податкової перевірки (документальної виїзної або фактичної). Таким чином, посадові органи податкової служби не мають права вимагати допуску до приміщень і на території платника без належно оформленої документації на перевірку (ст. 81 НК).

Податкові органи не мають також права доступу до житлових приміщень (житло) згідно з п. 20.1.11 та п. 16.1.13 НК Україні. Нагадаємо, що, згідно зі ст. 379 Цивільного кодексу, житлом є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для проживання в них.

Поняття житлового будинку, квартири визначені у статтях. 380, 382 ЦК України. Очевидний висновок про те, що якщо житло використовується для господарської або підприємницької діяльності, то в цьому випадку податкові органи можуть бути в нього не допущені обгрунтовано.

Повноваження на зняття арешту відсутні

Платникам дуже важливо пам'ятати, що, на відміну від інших підстав зупинення операцій на рахунках, в кодексі не прописані умови поновлення цих операцій. Навіть при подальшому виконанні платником вимог податкової служби його рахунку будуть перебувати під арештом, адже у податкової відсутня повноваження як на зняття арешту, так і на звернення до суду із заявою про такий знятті. П. 91.4 ст. 91, що регулює порядок зняття арештів та встановлює обмеження часу арешту рахунків, поширюється виключно на випадки, коли платник має податковий борг і йому призначено податковий керуючий. Очевидна недоробка НК буде мати вкрай серйозні наслідки для платників, підданих таким покаранням.

Арешт через суд

Згідно з п. 91.4 ст. 91 і п. 20.1.16 ст.20 НК Україна, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з питання зупинення видаткових операцій на рахунках платника у разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим своїх повноважень (у т.ч. не виконує його законні вимоги).

Відзначимо, що підставою для арешту рахунків у цьому випадку є складений відповідно до вимог закону акт податкового керуючого про перешкоджання йому у виконанні повноважень з боку платника. Максимальний термін застосування арешту рахунку в даному випадку - два місяці.Арешт може бути знятий раніше за рішенням податкового керуючого або суду.

Нагадаємо, що податковий керуючий призначається платнику тільки тоді, коли у нього виникає податковий борг, а його майно переходить у податкову заставу.

Згідно з п. 20.1.17 ст. 20 і п. 94.6 ст. 94 НК Україна, податкова служба має право звертатися до суду для арешту коштів на рахунках та інших цінностей платника, що знаходяться в банку, у разі відсутності у платника податків-боржника майна, або якщо вартість цього майна менше суми податкового боргу, або воно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Арешт може бути знятий тільки на підставі рішення суду

Оскаржити можна, але виконання не зупинити.

Коментуючи норми, що регулюють арешт рахунків платника в цілому, відзначимо, що платник не обмежується в праві відкривати нові рахунки, проте всі рахунки платника стають на облік в органах податкової служби (ст.69 НК). До їх постановки на облік ті ж видаткові операції з рахунків не здійснюються. При цьому податкова може відмовити платнику у взятті на облік рахунку на підставах, поки не відомим (встановлюються податкової) - п. 69.5 ст. 69 НК.

Відзначимо також, що платника не має розслабляти обставина, що арешт рахунків здійснюється на підставі рішення суду. Адже Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 183-3) передбачена спеціальна спрощена процедура розгляду звернень податкової служби, яка може відбуватися без платника (хоча і з обов'язковим його повідомленням).

Термін на розгляд звернення податкової служби - три дні. Визначення суду може бути оскаржене, що, проте, не зупиняє його виконання.

 

 

ДЖЕРЕЛО: FINFORUM