ЧИ ДІЙСНО НОВОВВЕДЕННЯ ПОЛЕГШАТЬ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ?

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Цим документом Пенсійному фонду передаються функції з управління внесками в усі соцфонди. Автори закону обіцяють істотне спрощення адміністрування та сплати соціальних відрахувань, оскільки раніше кожному підприємству доводилося звітувати в чотирьох фондах: пенсійному, соцстрахування від нещасних випадків на виробництві, соцстрахування по втраті працездатності і соцстрахування з безробіття. У той же час підприємці зазначають, що закон написаний таким чином, що бізнесменам складно зіставити фінансові витрати за старим і новим законодавством.

Думки чиновників 

Василь Надрага, екс-голова Міністерства праці та соцполітики, автор законопроекту:

"Введення єдиного соціального внеску дозволить значно спростити взаємодію платників з фондами соціального страхування, а також скоротити адміністративні витрати роботодавців на оформлення платежів, підготовку та подання звітності.

Мета законопроекту - уникнути дублювання фондами функцій, пов'язаних з формуванням страхових коштів: скорочення обсягу роботи щодо постановки на облік платників страхових внесків; формування та ведення інформаційної системи відомостей про застрахованих осіб, забезпечення звітності та здійснення контролю над своєчасністю справляння внесків, зменшення кількості перевірок щодо сплати внесків до цільових страхових фондів та ін

Передбачається, що Пенсійний фонд також буде вести Державний реєстр соцстрахування, що забезпечить більш повний доступ до інформації для застрахованих осіб про придбані ними права". 

Ксенія Ляпіна, народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань регуляторної політики та підприємництва:

"Для підприємців, які перебувають на спрощеній системі, розмір відрахувань підвищиться. За новим законом єдиний соцвнесок вираховується, виходячи з мінімальної зарплати, а раніше спрощенці сплачували лише внесок до Пенсійного фонду, і то для них це було дуже болісно - багато хто обурювався цим збором, так як він був вище єдиного податку. Тепер платити доведеться ще більше. По-перше, мінімальна зарплата підвищується, по-друге, відрахування збільшилися до 36% (раніше - 32%). На підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, закон про єдиний соцвнески істотно не позначиться. Хіба що ускладниться або спроститься звітність ".

Думки експертів

Грегуар Датта, керуючий партнер міжнародної компанії "Мазар" (послуги аудиту, податкових консультацій та ведення бухгалтерії):

"Позитивні моменти полягають у тому, що значно спрощена бюрократична процедура реєстрації платником внеску та подання звітності. Якщо раніше платнику внесків необхідно було обходити кожну адміністрацію в окремо, то починаючи з 2011 року, ця система набула централізований характер.

Також спростилася процедура контролю над видачею заробітної плати для роботодавців, які виплачують зарплати вище встановленого максимального ліміту (з якого стягуються соціальні внески). Тепер вони можуть отримати на рік у Пенсійному фонді довідку про те, що внесок буде становити менше 1/3 чистої зарплати. Раніше таку довідку необхідно було одержувати щомісяця.

Є в нововведення і мінуси. Закон об'єднує раніше діючі чотири ставки в єдиний сумарний внесок, але відсоток внеску залежить від виду виплати - або це зарплата, яку винагороду за цивільно-правовим договором, або лікарняний лист. Більш того, платнику необхідно звернути увагу на те, що для кожного виду виплати при перерахуванні внеску існує окремий розрахунковий рахунок. І процедура підрахунку величини внеску при отриманні різного виду доходу працівником є досить трудомісткою. А програмне забезпечення для обліку єдиного внеску ще не підготовлено, тому перші розрахунки виплат працівникам доведеться проводити в ручному режимі ".

Наталія Савченко, фінансист, викладач Київського національного торговельно-економічного університету:

"Фінансове навантаження на малий і середній бізнес не зменшилася, просто тепер внесок буде розбитий за класами професійного ризику, яких всього 67. А в Пенсійному фонді будуть зосереджені всі доходи і витрати системи соціального страхування.

Основні цілі, які переслідує цей закон, - не зменшення навантаження на МСБ, а скорочення витрат робочого часу по складанню соціальної звітності. А також зменшення адміністративних витрат самої системи соціальної страхування. Якщо проаналізувати адмінвитрати по кожному з фондів, можна побачити, що Пенсійний фонд, незважаючи на великі фінансові зобов'язання, протягом останніх п'яти років віднімає стабільну частку - близько 2% від видаткової частини. У всіх інших фондах ця питома частина з кожним роком збільшується. Так що, якщо зараз уряд зменшує видаткову частину, то, природно, на цьому можна добре заощадити ".

Думка підприємця

Олександр Девірецкій, приватний підприємець:

"Якщо раніше багато хто думав про те, щоб зареєструватися як фізична особа-підприємець, то тепер однаково невигідно бути і найманим працівником, і ФОП.

Заради інтересу я підрахував відрахування з зарплати одного мого працівника за грудень 2010 року. З усіма надбавками та преміями його заробітна плата склала 7 тис. грн. Від неї віднімаємо 3,6% ОСВ, тобто 252 грн. З суми, що залишилася знімаємо ще 15% ПДФО - 1012,20 грн. На руки він отримує 5735 грн 80 коп.

Якщо б він був зареєстрований як ФОП на загальній системі оподаткування, то, заробляючи ті ж 7 тис. грн, платив би 34,7% єдиного соціального внеску на суму всього свого доходу, потім від залишку - ще 15% ПДФО. Як бачите, у результаті таке підприємництво виявиться "собі ж дорожче".

Думка рефері

Наталія Кожевіна, почесний голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва України:

"При розробці закону мова йшла про створення п'яти фондів, у тому числі і медстрахування, але його так і не створили. Тим не менш соціальні нарахування зовсім не зменшилися. Через ці" упростітельних "змін багато представників МСБ вирішили згортати свою діяльність і йти "в тінь". Йде масова здача документів і відмова від роботи.

Задумано-то було спрощення адміністрування та зниження нарахувань на зарплату (сьогодні разом з податками це майже 60%) як дієвий крок боротьби проти оплати праці в конвертах. Однак раніше платили 32% виключно до ПФУ, тепер за обов'язкової участі в чотирьох фондах будуть платити як мінімум 36% відрахувань. Пояснюється це тим, що додалося страхування від нещасних випадків на виробництві. Але ж не настільки великий відсоток у МСБ займають відносно ризиковані напрями - будівництво, вуглевидобуток, металургія, транспорт! Підприємці ж інших галузей бізнесу, маючи вельми віддалене відношення до цих фондів, змушені платити "ні за що".

Вважаю, що ОСВ потрібно розрахувати за мінімальним критеріям прожиткового рівня. Все інше варто переводити в додаткові види страхування, відрахування на які стягувати не з роботодавців, а з найманих працівників. Також важливо перерозподілити навантаження між власником бізнесу та найманим працівником. Щоб нарахування на з/п були не вище 20% (у Грузії та Казахстані вони не перевищують 14-15%). Тоді підніметься мінімальна оплата праці, з'явиться вибір на оплату послуг фондів. Так роблять у багатьох розвинених державах. Люди чітко знають, за що вони платять і з кого потім зможуть запитати ".

 

ДЖЕРЕЛО: UBR