Укладення колективних договорів

1) Сфера укладення колективних договорів, угод

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують  найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів. Угода укладається на державному, галузевому, регіональному рівнях на двосторонній основі.
 

 

2) Сторони колективного договору, угоди

Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з однієї сторони і однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами, а у разі відсутності таких органів - представниками трудящих, обраними і уповноваженими  трудовим колективом.

Сторонами генеральної угоди виступають:

- професійні спілки, які об'єдналися  для  ведення  колективних переговорів і укладення генеральної угоди;

- власники або уповноважені ними органи, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди,  на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави.

Сторонами угоди на галузевому рівні  є  власники,  об'єднання власників або уповноважені ними органи і профспілки чи  об'єднання профспілок або інших  представницьких  організацій  трудящих,  які мають відповідні повноваження, достатні для  ведення  переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять у сферу їх дії.

Угода  на  регіональному  рівні  укладається  між   місцевими органами  державної  влади    або регіональними об'єднаннями підприємців,  якщо  вони  мають   відповідні    повноваження, і об'єднаннями  профспілок  чи  іншими   уповноваженими    трудовими колективами органами.
 

 

3) Зміст колективних договорів та угод

Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються  взаємні  зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

  • зміни в організації виробництва і праці;
  • забезпечення продуктивної зайнятості;
  • нормування і оплати праці,  встановлення  форми,  системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат  (доплат, надбавок, премій та ін.);
  • встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі  трудового  колективу  у  формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
  • режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
  • умов і охорони праці;
  • забезпечення  житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
  • гарантій діяльності профспілкової  чи  інших  представницьких організацій трудящих
  • умов регулювання фондів оплати  праці  та  встановлення міжкваліфікаційних  (міжпосадових) співвідношень  в оплаті праці;
  • забезпечення  рівних  прав  та можливостей жінок і чоловіків.

Колективний договір може передбачати  додаткові  порівняно з чинним  законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

 

Угодою на державному рівні регулюються основні принципи  і норми  реалізації  соціально-економічної політики і трудових відносин, зокрема щодо:

  • гарантій праці і забезпечення продуктивної зайнятості;
  • мінімальних соціальних  гарантій оплати праці і доходів  всіх  груп і верств населення, які  забезпечували б достатній рівень життя;
  • розміру прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів;
  • соціального страхування;
  • трудових відносин, режиму роботи і відпочинку;
  • умов охорони праці і навколишнього природного середовища;
  • задоволення духовних потреб населення;
  • умов зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих  співвідношень в оплаті праці 
  • забезпечення рівних  прав  та можливостей жінок і чоловіків.

 

Угодою  на  галузевому  рівні  регулюються  галузеві  норми, зокрема щодо:

  • нормування  і  оплати  праці,  встановлення  для  підприємств галузі  (підгалузі)  мінімальних гарантій    заробітної    плати відповідно до кваліфікації на  основі  єдиної  тарифної  сітки  по мінімальній межі та  мінімальних  розмірів  доплат  і  надбавок  з урахуванням специфіки,  умов  праці  окремих  професійних  груп  і категорій працівників галузі (підгалузі);
  • встановлення мінімальних  соціальних  гарантій,  компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості;
  • трудових відносин;
  • умов і охорони праці;
  • житлово-побутового,  медичного,  культурного  обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку;
  • умов  зростання фондів оплати праці; встановлення  міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
  • забезпечення  рівних  прав  та можливостей жінок і чоловіків.

Галузева  угода  не  може  погіршувати  становище    трудящих порівняно з генеральною угодою.

Угоди на  регіональному  рівні  регулюють  норми  соціального захисту найманих працівників підприємств, включають вищі порівняно з Генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги.
 

 

4) Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод

Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод від імені найманих працівників надається професійним спілкам, об'єднанням профспілок в особі їх виборних органів або іншим представницьким організаціям трудящих, наділеним трудовими колективами відповідними повноваженнями. При наявності на підприємстві, державному,  галузевому, територіальному рівнях кількох  профспілок чи їх об'єднань або інших  уповноважених  трудовими  колективами  на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення угоди або колективного договору.

У разі недосягнення згоди у спільному представницькому органі угода вважається укладеною, якщо її підписали представники профспілок чи їх  об'єднань або інші уповноважені трудовим колективом на  представництво органів,  до  яких  входить  більше половини найманих працівників держави, галузі, території . У разі  недосягнення  згоди  щодо  колективного  договору у спільному представницькому органі  загальні  збори  (конференція) трудового колективу приймає найбільш  прийнятний проект колективного договору і  доручає профспілці або іншому уповноваженому трудовим колективом органу, який  розробив  проект, на  його  основі  провести  переговори  і укласти   затверджений загальними зборами (конференцією) колективний  договір  від  імені трудового колективу з власником або уповноваженим ним органом.

 

 

5) Зміни і доповнення до коллективного договору, угоди

Зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.