Всеукраїнською профспілкою «Столиця-Регіони» ініційовано надання роз’яснення з проблемних питань компетенції CЕС (надане листом СЕС від 06.08.2014 № 04.03-02-7534/13-Д). | Федерація профспілок працівників малого та середнього підприємництва України
 
 
 

Всеукраїнською профспілкою «Столиця-Регіони» ініційовано надання роз’яснення з проблемних питань компетенції CЕС (надане листом СЕС від 06.08.2014 № 04.03-02-7534/13-Д).


Всеукраїнською профспілкою «Столиця-Регіони» ініційовано надання роз’яснення з проблемних питань компетенції CЕС  (надане листом СЕС від 06.08.2014 № 04.03-02-7534/13-Д).

Згідно Закону   України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III (ст. 1) наведено широке визначення поняття «дезінфекційні заходи». Так, ці заходи включають дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, а спрямовані вони на знищення в середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (дез¬інфекція) та їх переносників — комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація). Загальний порядок проведення дезінфекційних заходів та їх види встановлені у ст. 33 Закону № 1645.
Підприємства повинні проводити в себе тільки профілактичні і поточні дезінфекційні заходи. Проведення заключних дезінфекційних заходів — прерогатива органів державної санепідемслужби.
При цьому уточнимо: боротьба з переносниками інфекційних хвороб (комахами та гризунами) — дезінсекція й дератизація — відбувається в межах профілактичних дезінфекційних заходів. Поточні ж дезінфекційні заходи спрямовані здебільшого на дезінфекцію (на знищення збудників інфекційних хвороб).
Порядок здійснення профілактичних і поточних дезінфекційних заходів, як указує Закон № 1645, установлює Міністерство охорони здоров’я України, з урахуванням особливостей збудників інфекційних захворювань, чинників передання інфекції тощо. Проте (як зазначають фахівці) такого порядку на сьогодні немає. Питання:
1.Чи дійсно такого порядку на сьогодні немає?
2.Чи дійсно для проведення зазначених заходів використовують тільки ті хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення, які внесені до Державного реєстру дезінфекційних засобів і мають Свідоцтво про державну реєстрацію дезінфекційного засобу встановленої форми (ч. 1 ст. 34 Закону № 1645, п. 11 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затверджений постановою КМУ від 03.07.2006 р. № 908)?
3.Чи мають підприємства право здійснювати дезінсекцію й дератизацію (яка відбувається в межах профілактичних дезінфекційних заходів)?
4.Чи дійсно проведення дезінфекційних заходів — це саме обов’язок суб’єкта господарювання?


 По-перше, ст. 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII прямо вказує, що підприємства, установи та організації зобов’язані своєчасно проводити дезінфекційні, дезінсекційні, дератизаційні та інші необхідні санітарні й протиепідемічні заходи.
В один голос з нею говорить і ч. 2 ст. 18 Закону № 1645. У ній зафіксовано, що юридичні особи, незалежно від форм власності, та громадяни повинні проводити профілактичні дезінфекційні заходи в житлових, виробничих та інших приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи надані в користування. Усе це для того, щоб не допустити розмноження гризунів і комах у приміщеннях (будівлях) та на земельних ділянках.
Дотримуватись вимог санітарного законодавства й проводити на підприємствах дезінфекційні заходи закликають також:
— Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833 (пп. 10, 32);
— Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 219 (п. 1.7);
— Санітарні правила для підприємств продовольчої торгівлі, затверджені наказом Головного державного санітарного лікаря СРСР від 16.04.91 р. № 5781-91 (пп. 168, 169 розд. 10, п. 225 розд. 16);
— Санітарні правила для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерські цехи і підприємства, що виробляють м’яке морозиво (СанПіН), затверджені заступником Міністра охорони здоров’я СРСР Головним державним санітарним лікарем СРСР, заступником Міністра торгівлі СРСР 19.03.91 р. (пп. 8.6, 16.1).
Та і практично всі галузеві санітарні правила зобов’язують промислові та торговельні підприємства також проводити в себе дезінфекційні роботи.
По-друге, згідно зі ст. 22 Закону № 4004 власник виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, устаткування, транспортних засобів у процесі їх експлуатації та використання технологій зобов’язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм. Крім того, такий власник повинен здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.
Про те, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного й індивідуального захисту, які використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства, йдеться й у ст. 6 Закону про охорону праці.
Крім того, ч. 1 ст. 13 зазначеного Закону зобов’язує роботодавця створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері охорони праці.  Тобто роботодавець повинен забезпечити належні, безпечні, здорові умови праці працівників
Із цією метою він, зокрема, забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються. А дезінфекційні заходи, на наш погляд, входять до числа саме таких «працеохоронних» заходів.

5.Чи потрібний дозвіл для здійснення дезінфекційних заходів?
Зауважимо, що більшість «санітарних» документів вимагають, щоб для проведення дезінфекційних заходів підприємства користувалися на підставі договорів послугами виключно суб’єктів господарської діяльності, які отримали відповідну ліцензію на право проведення таких робіт.  Про те, що для проведення профілактичних дезінфекційних заходів потрібно залучати «дезінфекторів» на договірних умовах, ідеться й у ст. 33 Закону № 1645.
Однак Держкомпідприємництва в листі від 08.09.2011 р. № 6988 зазначає, що чинне законодавство зараз не передбачає необхідності отримувати документи дозвільного характеру на проведення дератизаційних, дезінсекційних та дезінфекційних робіт.
Це пов’язано зі змінами, внесеними до переліку видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Таким чином, на сьогодні операції з постачання послуг із проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт згідно зі ст. 9 Закону про ліцензування не входять до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Отже, боротися із хвороботворними організмами, комахами, гризунами та іншими шкідниками  можна як із залученням професіоналів зі сторони, які мають для цього спеціальні засоби та устаткування, так і власними силами. Жодних дозволів або ліцензій для цього не потрібно. Важливо лише, щоб  використовувалися тільки ті дезінфекційні засоби, які пройшли гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію згідно з Порядком № 908 (Порядок державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затверджений постановою КМУ від 03.07.2006 р. № 908).